Гроші під ногами
У різні часи на Черкащині знаходили і візантійські, й арабські, і навіть шотландські монети…
Про цікаві нумізматичні знахідки в нашому краї розповідає автор книжки "Скарби Черкащини", яка щойно вийшла друком, Анатолій Шостопал.
– Черкаська земля надзвичайно багата на монетні знахідки, – із захопленням розповідає пан Анатолій. – Як на поодинокі, так і на цілі комплекси в сотні, а то й тисячі екземплярів. Саме такі знахідки і називають скарбами. Їх дослідження дає уявлення про грошовий обіг на території нашого краю у різні історичні часи. Знаходять тут римські денарії, якими імператори розплачувалися за спокій на кордонах з варварами; візантійські соліди, що разом з християнством були ув’язнені в Київську Русь; арабські дирхеми, за які близькосхідні купці купували товари слов’ян; золотоординські монети, відкарбовані з награбованих багатств; празькі, польські, литовські гроші; західноєвропейські талери; угорські дукати; московські копійки та багато інших.
НАЙДАВНІШІ МОНЕТИ ВИКОРИСТОВУВАЛИ ЯК ПРИКРАСИ
– Які найдавніші монети знайдено на території Черкащини?
– Перші монети в межах України належать грецьким колоністам. Ще в VI-V ст. до н. е. в містах Ольвія, Херсонес, Пантикапей карбувалися власні монети для внутрішнього обігу. Зовнішня торгівля із племенами скіфського об’єднання, що в ті часи населяли наш край, мала обмінний характер. Монети, які потрапляли на нашу територію, не були використані за призначенням. Так, у боковому похованні великорижанівського кургану знайдено три персні із золотими пантикапейськими статерами, використаними як щитки для перснів. Два з них (знайдені 1887 року) були відкарбовані в 330-315 роках до н.е. Третій статер (знайдений при археологічних розкопках 1995 року) датується 314- 296 роками до н. е. Як бачимо, перші монети були використані для оздоблення ювелірного виробу.
Монети давньогрецького міста Ольвія за контуром нагадували дельфіна. Нещодавно декілька таких "дельфінчиків" знайдено і в нашому краї. Зокрема в 2003 році у Мельниках Чигиринського району знайдено одну монету, а 2004 року – ще дві. В тому ж році ще одного "дельфінчика" виявлено в Чехівці Чорнобаївського району. Всі вони датуються V-IV ст. до н. е.
Якщо в перші століття нашої ери своєрідними міжнародними монетами були римські денарії, то, починаючи з VI ст., такими стали куфічні дирхеми, які карбували країни Арабського халіфату. Їх знаходили в селі Мельники Чигиринського району, у Монастирку на території міста Канева тощо.
У той час, хоч і не в такій кількості, як дирхеми, з північного заходу на слов’янські землі надходять західноєвропейські денарії, з півдня – візантійські монети. З них на Черкащині найбільше знайдено візантійських монет. Їх виявлено при розкопках давньоруських міст Родень і Воїнь.
– Певний час існувала думка про те, що найдавніші руські монети – златники і срібляники X-XI ст. – відсутні у нашому краї. Чи дійсно це так?
– Після прийняття християнства на Русі у Києві і Новгороді починається карбування власних монет – златників і срібляників. Це було своєрідним проголошенням суверенності молодої держави, її могутності. Проте карбувалися вони епізодично і до недавнього часу було відомо про знахідки лише 10 златників і більше 300 срібляників. У нашому краї перші срібляники були виявлені при археологічних розкопках ще на поч. XX ст. Так, один з них знайдено в 1904 р. на городищі Княжа Гора біля Канева (він зберігається в Ермітажі), а другий в 1913-1914 роках поблизу села Ліпляве Канівського району (зберігався в Полтавському музеї, але під час війни втрачений). Довгий час про давньоруські монети на Черкащині згадок не було. І ось лише нещодавно з’явилися нові знахідки. В 2005-2006 роках срібляники та їх частини виявлені біля сіл Піщане і Каленики Золотоніського району та Ліпляве – Канівського.
– Що таке безмонетний період і якими знахідками він представлений на Черкащині?
– У XI ст. поступово зменшується кількість монет на слов’янських землях. Розпочинається так званий безмонетний період. На його початку головним знаряддям купівлі-продажу стають монетні гривні київської форми і ваги. Це були зливки срібла шестикутної, трохи видовженої форми, вагою близько 160 грамів. У середині XIII ст. на зміну київським приходять гривні інших типів – чернігівські, новгородські, татарські. На Черкащині в різний час знаходили київські й новгородські гривні XI-XIV ст. Зокрема в Монастирку (територія Канева) і Горобіївці Канівського району, у Сахнівці – Корсунь-Шевченківського, у Леськах – Черкаського та в черкаському мікрорайоні Дахнівка.
СКАРБИ, ЗНАЙДЕНІ І ВТРАЧЕНІ
– Які монети були поширені у нашому краї після монголо-татарської навали?
– У XIII-XIV ст. зі сходу приходять джучидські (золотоординські) монети, а із заходу – чеські, польські, литовські. Їх чимало знайдено в різних куточках Черкащини.
– Ви згадали монети найближчих сусідів України, а чи надходили до нас монети з Центральної і Західної Європи?
– Так, у знахідках є монети із прибалтійських володінь Швеції, німецьких держав, Голландської Республіки, Південних Нідерландів. А найдовший шлях подолали, мабуть, шотландські двопенсовики Карла I (1625-1649) та ірландський фортинг, карбований у Річмонді в 1625-1634 роках.
– А які найбільші монетні скарби були виявлені на Черкащині?
– Якщо давати не вартісну, а кількісну оцінку, то найбільшим скарбом, знайденим ще в XIX ст., є скарб із села Сунки Смілянського району (1865 р.). Він складався з 5035 монет XVII ст. У 1991 р. у ярку поблизу села Капустине Шполянського району було знайдено скарб, який складався із 5855 монет, а також 33-ох елементів срібного пояса. Його здали у Шполянський райвідділ міліції. Оскільки представники районного фінвідділу, яких запросили оцінити знахідку, не змогли цього зробити, то скарб було відправлено до Держсховища у Москву. Примітно, що це було влітку 1991 року, коли Україна фінансово майже відокремилася від Росії, лишався лише крок до незалежності. Отак через, м’яко кажучи, обмеженість місцевих чиновників Україна втратила скарб, що мав велику історичну і матеріальну цінність. А тепер на неодноразові запити Черкаської археологічної інспекції про цей скарб Москва не відповідає.
– Що б ви могли порадити сучасним скарбошукачам, де ж шукати скарби?
– Готового "рецепта" не існує. Скарби, як правило, знаходять там, де раніше мешкали люди. Часто їх виявляють під час оранки. Так, у травні минулого року в Медведівці Чигиринського району на значній площі було зібрано розораний скарб монет першої половини XVII ст. в кількості 2268 шт. А ще слід шукати монети на березі Дніпра. Під час річних коливань рівня води на поверхню вимиваються все нові і нові монети.
Источник: pres-centr.ck.ua
